Як залучити учнів до читання
та роботи над змістом твору
ММО класних керівників 5 - 6 класів
Орієнтована
тематика батьківських зборів
5 клас
· Особливості
навчальної діяльності учнів 5-х класів у зв’язку з переходом від початкової до
середньої ланки.
- Авторитет, особистий приклад батьків у процесі
виховання.
- Нездібних дітей не буває.
- Профілактика захворювань дітей середнього шкільного
віку.
- Покарання та заохочення.
- Роль сім’ї та школи в трудовому вихованні дітей.
6 клас
- Типові помилки у сімейному вихованні. Як їм
запобігти?
- Чому перехідний вік є важливим?
- Як виховувати в учнів підліткового віку інтерес до
набуття знань?
- Домашні умови і середовище. Гігієна побуту.
- Правове виховання у сім’ї.
· Виховання
моральної свідомості та культурної поведінки дітей у сім’ї.
Психолого-педагогічні особливості учнів 5 - х класів
Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5- х класів до навчання в основній школі може сприяти цілеспрямована координація дій вчителів, їх професіаналізм та досвідченість. Організаційними формами роботи щодо підготовки педагогів, які працюють у 5-х класах можуть бути:- спеціальні курси та семінари підвищення кваліфікації для вчителів, які працюють в 5-х класах;- проведення на серпневих конференціях секції класних керівників 5-х класів;- проведення спеціальних тренінгів з проблем наступності навчання;- система відкритих уроків, на яких самими педагогами відслідковується динаміка форм і методів навчання учнів упродовж 4-5 класів;- організація різнорівневого співробітництва дітей 4-5 класів за активної участі вчителів початкової та основної школи;- використання інформаційних ресурсів і технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв’язання особистісно значущих проблем молодших підлітків.Перехід з початкової школи в середню пов’язаний із зростанням навантаження на психіку учня. Психологічні й психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання у п’ятому класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання, багато в чому подібний до того, що був характерний для початку навчання в першому класі. Вплив цих змін особливо посилюються на випускників шкіл І ступеня, які на навчання до 5-го класу переходять до іншої школи, іноді, навіть, в іншому населеному пункті. Різка зміна умов навчання, розмаїтість й якісне ускладнення вимог, що пропонуються школяру різними вчителями, і навіть зміна позиції «старшого» у початковій школі на «наймолодшого» у середній — все це є досить серйозним випробуванням для психіки дитини.
Як показує практика,
більшість дітей переживають перехід із початкової школи в основну, як важливий
крок у своєму житті. Поява декількох учителів з різними вимогами, різними
характерами, різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього
дорослішання. Вони із задоволенням і з певною гордістю розповідають батькам,
молодшим братам, друзям про свої успіхи. Крім того, певна частина дітей
усвідомлює своє нове становище, як шанс заново почати шкільне життя, налагодити
стосунки з педагогами.
Умови, які
змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного
розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних знань, дій, навичок.
Період адаптації
до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це
обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й
внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку. А саме:
• збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;
• збільшення ваги багатопредметного навчання й
розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;
• на місце першої вчительки приходить новий
класний керівник;
• відбувається перехід до кабінетної системи
навчання;
Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору
характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на
уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної -
зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.
Протягом адаптаційного періоду (І-е півріччя
навчання) у п'ятикласників повинне сформуватися так зване «почуття дорослості»,
що проявляється в новій особистісній позиції:
1) стосовно навчальної діяльності;
2) стосовно школи й предметів;
3) стосовно однокласників;
4) у новому відношенні до внутрішнього
світу.
Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем
психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й
спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити про тих
учнів, у яких були проблеми в початковій школі. Тому у період адаптації важливо
забезпечити дитині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити
так, щоб п’ятикласник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів
та батьків. При занадто тривалому процесі адаптації, а також за наявності
окремих функціональних відхилень необхідно звернутися до шкільного психолога.
До причин, що
утруднюють адаптацію дітей до середньої школи належать такі. Насамперед це неузгодженість,
навіть суперечливість вимог різних педагогів, що нерідко істотно ускладнює
життя школяра. Школяр опиняється в ситуації множинності вимог і, якщо він
навчиться враховувати ці вимоги, співвідносити їх, долати пов’язані із цим
труднощі, то опанує вміння, необхідні для дорослого життя.
Труднощі в
п’ятикласників може викликати й необхідність на кожному уроці пристосовуватися
до своєрідного темпу, особливостей мови, стилю викладання кожного вчителя.
Необхідно, щоб школярі правильно розуміли вживані вчителем терміни, що зустрічаються в текстах підручників. Зараз багато спеціальних шкільних словників, тому необхідно навчити дітей ними користуватися. Важливо роз’яснити, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу. Труднощі, що виникають у дітей при переході в середні класи, можуть бути пов’язані також з певною деіндивідуалізацією, знеособлюванням підходу педагога до школяра.Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі – предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.
З метою забезпечення педагогічної наступності
готуватися до роботи у 5-му класі вчителі-предметники та класні керівники
повинні заздалегідь. Для таких вчителів має стати нормою відвідування уроків,
виховних заходів учнів-четверокласників.
При цьому варто звернути увагу на особливості спілкування дітей, атмосферу
уроку, рівень підготовленості та самостійності учнів. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом
домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки
учня, гігієнічних вимог віку. Також необхідно ретельно слідкувати за темпом
уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал.
Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у
5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи,
методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас
переходить в основну школу.
У перші тижні початку нового
навчального року класний керівник має допомогти учням запам'ятати імена та
прізвища однокласників та Прізвище Ім’я По-батькові. вчителів-предметників
(можна використовувати візитки, таблички з ім'ям, які ставляться на парту на
кожному уроці) та здійснити грамотне розсаджування дітей у класі з урахуванням
їх індивідуальних особливостей, психологічної сумісності, здоров'я, побажань
батьків. Варто також познайомитися з умовами проживання дитини, взаєминами в
сім'ї, здоров'ям дитини (за медичною картою дитини). На засіданнях методичних
об'єднань, класних та загальношкільних нарадах необхідно виробити єдині вимоги
до учнів (дотримання єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінок).
Від класного керівника цілком
залежить мікроклімат в класному колективі, багато в чому - результати
навчальної діяльності. Якщо класний керівник сам має комунікативні труднощі,
йому буде складно налагоджувати контакти і з дітьми, і з педагогами, і з
батьками. Якщо він не є вчителем за фахом, йому буде нелегко відслідковувати
навчальний процес, впливати на нього з урахуванням інтересів учнів і побажань
їхніх батьків.
Керівникам
загальноосвітніх навчальних закладів пропонуємо провести педагогічні ради з
тематикою «Готовність школи до впровадження Державного стандарту базової і
повної загальної середньої».
При складанні розкладу уроків має
враховуватися оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом
тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів
природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики,
образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної
культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку
розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.
Неприпустимим є організація навчання п’ятикласників
у другу зміну.
Рекомендуємо хоча б у перші два місяці навчання
давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без виставлення
оцінок та мінімально скоротити домашні завдання. І надалі протягом навчання вчитель
не має створювати психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольні
роботи, за тему, за семестр і т. д. Оцінки виставляються не формально, а з
урахуванням особистих якостей і досягнень кожного учня. Доцільно
використовувати систему заохочень, а саме: фотографії кращих учнів, грамоти,
подяки батькам (письмові, усні), позитивні записи в щоденнику.
Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів,
їх моральне та громадянське виховання – ці складові постійно мають бути у
центрі уваги кожного вчителя. З цією метою важливо організувати
активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними
працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з
вчителями - предметниками. Особливу увагу слід звернути
на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження має бути посильним.
Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичних навантажень
будь-якого характеру. Обов’язковим є дотримання Державних
санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Пропонуємо,
для профілактики стомлюваності, порушення статури,
зору учнів на уроках хоча б у першому півріччі, проводити фізкультхвилинки та
гімнастику для очей.
Перед початком навчального року, в третій декаді
серпня, доцільним вбачається проведення батьківських зборів разом із дітьми.
Необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість
школярам відчути себе повноправними «господарями» школи. На такі батьківські
збори варто запросити вчителів-предметників та провести екскурсію по поверхах,
кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету, розподілити
обов’язки серед учнів. На цих же зборах обирається батьківський комітет.
Конспект виховної години про
Дружбу
Мета: розкрити
зміст понять «дружба», «дійсний друг»; показати його
відмінність від понять «приятель» і «знайомий»; прищепити учням повагу до
цінностей дружби; сприяти розвиткові критичного ставлення до себе і своїх особистих
якостей, терпимості й коректності в спілкуванні з друзями.
Вступне слово вчителя:
У
житті кожного з нас є друзі, приятелі, знайомі. Спілкування з ними, як правило,
приносить радість. Але в нашому оточенні є й такі люди, яких ми недолюблюємо,
якими нехтуємо, і спілкування з такими людьми нас дратує. Іноді трапляється, що
наш найближчий друг виявляється недругом. Як же уникнути таких неприємних
ситуацій? Напевно, найкращий спосіб - розібратися у своєму оточенні.
Хто
такий друг: Зразкові варіанти відповідей:
- Одному друг потрібен, щоб допомагав, був
відданий і до якого у будь-яку хвилину можна було звернутися за допомогою. Але
часто ми нарікаємо на те, що друг зрадив. А що таке зрада? Це коли друг не
поділяє твоїх поглядів або дружить з твоїм недругом?
- Справжній друг - це людина, яка
ніколи тебе не залишить у біді, завжди допоможе і підтримає.
- Друг - це той хто поважає тебе,кому
можна довіряти.
- Багато для кого друг - це той, хто поділяє
його погляди, допомагає йому в складних ситуаціях, тобто той, кому можна
довіряти особисте, знаючи, що він тебе не зрадить. Дуже часто навіть зла і
огидна Вам людина може зробити більше, ніж найкращий друг, якого ви знаєте все
своє життя, якщо людина не поділяє ваших поглядів це не означає, що вона погана
і навпаки. Найкраще видно друзів в скрутний момент, коли у вас стається якась
біда, тоді зразу видно, де справжній друг.
- Справжній друг - це людина, яка завжди тебе
підтримує,яку ти поважаєш і ділишся з нею власними таємницями!!!
Багато хто прикидається другом для когось,
щоб використати його в корисних для себе цілях.
— відносини між людьми зміцнюють почуття
впевненості в собі;
— спілкування допомагає нам учитися,
працювати, жити;
— це про дружбу, що позбавляє нас самотності,
робить нас добрішими і кращими.
Дружба - чудова річ. Але знайти справжнього друга дуже важко, а ще важче зберегти цю дружбу. Усі ми хочемо мати гарного друга, на якого можна покластися. Але чи відповідаємо ми тим вимогам, що пред'являємо до друга?
Перед вами тести. Вам треба чесно відповісти на його питання.
Дружба - чудова річ. Але знайти справжнього друга дуже важко, а ще важче зберегти цю дружбу. Усі ми хочемо мати гарного друга, на якого можна покластися. Але чи відповідаємо ми тим вимогам, що пред'являємо до друга?
Перед вами тести. Вам треба чесно відповісти на його питання.
Знайти причини сварки між
друзями
Не
раз ви, напевно, читали в молодіжних газетах і журналах схвильовані листи: «Не
можу знайти друзів», «Чому я самотній?», «Чому друзі сваряться?». Питань
багато, хотілося би знайти відповіді. Дружба - тендітна річ, як скло. Вона
випробується не тільки лихом, а й повсякденними дрібницями. Навіть між кращими
друзями виникають сварки. Буває так, що дружиш із кимось, а потім раптово щось
ламається, розбивається - і від взаємної прихильності залишаються лише уламки.
Звичайно, можна знову помиритися, попросити пробачення. А якщо образа занадто
велика? Ти чекаєш, коли твій друг першим підійде до тебе, щоб вибачитися, а він
не підходить. Його гордість не дозволяє йому цього. От так починає здаватися,
що підходити один до одного безглуздо, та й занадто пізно. Пізно? Ні, просити
вибачення ніколи не пізно. Саме через те, що ми боїмося зробити перший крок,
усе ускладнюється і дружбу вже не «склеїти».
Лев Миколайович Толстой вважав, що «коли
сваряться, обоє винуваті», так що рішуче підходьте миритися. А краще взагалі не
сваритися.
Як
ви вважаєте, чому виникають труднощі між кращими друзями?
Зразки варіантів відповідей:
Зразки варіантів відповідей:
- ваш кращий друг поводиться неоднаково з
вами наодинці й у присутності інших людей;
- ваш кращий друг іноді, не подумавши, робить
грубі зауваження,
- чіпляється до вас або своїми вчинками
ображає ваші почуття;
- ваш кращий друг ображається, якщо ви
дружите з кимсь ще;
- ваш друг не зберігає ваших секретів.
Ви
праві, існує безліч причин сварок, між друзями, іноді ми схильні формувати
власне судження про будь-яку подію або людину, не вникаючи в суть речей.
Виникає бажання засудити іншого, якщо його думка або захоплений не збігається з
нашим, ми починаємо радити або нав'язувати друзям власну думку. З цього приводу
чудово сказав Д. Карнегі: «Особисто я віддаю перевагу суниці з вершками, але
знаю, що по якійсь дивній причині риба віддає перевагу хробакам. Тому, коли я
йду на риболовлю, то не думаю про те, чого сам хочу. Я думаю про те, чого хоче
риба. Я насаджую на гачок як принаду не те, що люблю я, а черв'ячків і сушених
коників...»
Що це означає?
Зразкові
варіанти відповідей:
- різні смаки в людей;
- що добре мені, не обов'язково добре для
іншого;.
- однакові запитання відповіді різні.
Учитель: Так, правильно, якщо хочеш зберегти дружбу, пам'ятай, що твоя думка
назавжди залишиться твоєю, а твій друг завжди буде думати по-своєму. І цей факт
треба приймати як дійсність. Будеш намагатися нав'язувати іншому свою правду і
не помітиш, як зруйнуються ваші дружні взаємини.
А
зараз невеличка музична пауза - Н.Бучинская - "Друг"
Тест «Чи гарний ви друг»
1. Ви знаєте багато цікавих історій про
одного зі своїх приятелів. Що ви зробите:
а) розповісте їх іншим людям;
а) розповісте їх іншим людям;
б)
розповісте, не назвавши імен;
в)
залишите історії при собі?
2. Ваш друг часто бере щось у вас, але ніколи
не повертає взяту річ. Зараз він хотів би взяти коштовну відеокамеру. Що ви
будете робити:
а)
скажете, що зараз камери у вас немає;
б)
дасте її;
в)
відмовите, пояснивши причину?
3. Друг випадково розбив ваш годинник. Ваші
дії:
а)
відмовитесь від нового годинника, але влаштуєте маленький скандал;
б)
вимагатимете гроші;
в)
скажете, що і без того збиралися купити новий.
4. Ваш друг підтримує відносини з людиною,
яку ви не любите. У такому випадку:
а) скажете другові, що він повинен вибрати між вами й іншим;
а) скажете другові, що він повинен вибрати між вами й іншим;
б)
припините стосунки з другом;
в)
нічого не скажете і будете продовжувати дружні відносини.
5. Відчуваєте, що у вашого друга незабаром
будуть великі неприємності. Тоді ви:
а) порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому;
а) порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому;
б)
продовжите дружбу.
в)
відверто поговорите з ним;
6. Вважаєте, що справжній друг повинен:
а)
ділитися з вами всім;
б)
залишати свої думки і проблеми при собі.
в)
говорити тільки те, що хоче;
7. Вам відомо, що другові потрібні гроші, і у
вас їх досить, щоб, йому їх дати. Ви говорите:
а)
«переб'єшся! Мені вони й самому стануть у нагоді»;
б)
«візьми їх,зробиш мені послугу»;
в)
«згадай, скільки разів ти мені допомагав. Моя послуга ніщо в порівнянні з цим».
8. Що ви зробите, якщо вам потрібно позичити
гроші в друга:
а)
натякнете здалеку;
б)
попросите в борг;
в)
нічого йому не скажете.
9. Ваш друг купив одяг, який, як вам
здається, йому не пасує, тоді ви:
а) скажете, що він виглядає смішно;
а) скажете, що він виглядає смішно;
б)
скажете, що ця річ не для нього, і поясните, чому;
в)
нічого не скажете.
10. Ви вважаєте, що ваш друг:
а)
менш розумніший, ніж ви;
б)
більш розумніший, ніж ви;
в)
ви обидва на одному інтелектуальному рівні.
Підрахунок балів
а б в
1 2 3
Результати:
21—З0 балів: ви справжній друг, ви будете робити так само.
15—20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини.
21—З0 балів: ви справжній друг, ви будете робити так само.
15—20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини.
10—14 балів: ви схильні більше звертати увагу
на себе, ніж на інших. Ця ваша риса — бар'єр перед справжньою дружбою. Щоб
стати гарним другом, потрібно виявляти більше інтересу до інших людей.
Щоб
знайти собі друзів, потрібно самому стати справжнім другом.
Дейл Карнегі у своїй всесвітньо відомій книзі «Як придбати друга і впливати на людей» дає такі поради:
Дейл Карнегі у своїй всесвітньо відомій книзі «Як придбати друга і впливати на людей» дає такі поради:
1. Виявляйте щирий інтерес до людей, виключну
увагу до того, хто з вами розмовляє, — той забезпечує успіх.
2. Частіше посміхайтесь.
3. Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє
ім'я найкращим. її цікавить своє власне ім'я більше, ніж решта імен, разом
узятих. Пам'ятайте ім'я людини, з якою розмовляєте, вимовляйте його легко,
невимушено, це вам замінить будь-який комплімент або лестощі. Але забувши або
перекрутивши ім'я співбесідника, ви опинитесь у досить невигідному становищі.
4. Вмійте уважно слухати співбесідника,
заохочуйте його говорити про себе.
5. Починайте розмову на тему, що цікавить
вашого співбесідника.
6. Прагніть дати людині можливість відчути її
вищість. Робіть це щиро.
7. Варто врахувати слова Авраама Лінкольна:
«Недаремно кажуть, що крапля меду приваблює більше мух, ніж галон жовчі. Так і
з людьми. Якщо хочете, щоб вашу точку зору прийняв хтось інший, доведіть йому,
що ви його щирий друг. Це та крапля меду, яка приваблює всіх. Це найкоротший і
вірний шлях до людського розуму».
Висновок
Ми завжди, у будь-якій ситуації, повинні пам'ятати про те, що відповідальність за наші вчинки буде лежати на нас. Тому задумайтеся над тим, як зробити в житті правильний вибір.
ДПА з української мови в основній школі (9 клас)
Державна підсумкова атестація (ДПА) з української мови у 9 класі проводиться у формі текстового диктанту.
Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила, ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації, належним чином оформляти роботу.
На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.
Варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначених в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.
За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 −170 слів.
Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.
Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.
Методика проведення диктанту є традиційною, однак проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.
Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.
Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, вчитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.
Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.
Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
- орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
- повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
- розрізняють грубі помилки й негрубі (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, шо вимагають розрізнення не і ні — у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не..., ніщо інше не ...; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);
- орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
- за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.
Нормативи оцінювання диктанту
Бали
Кількість помилок
Бали
Кількість помилок
1
15-16 і більше
7
4
2
13-14
8
3
3
11-12
9
1+1(негруба)
4
9-10
10
1
5
7-8
11
1(негруба)
6
5-6
12
-
Складено на підставі Орієнтовних вимог до проведення Державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році, затверджених Наказом МОН № 94 від 08 лютого 2016 року.
Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила, ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації, належним чином оформляти роботу.
На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.
Варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначених в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.
За обсягом тексти диктантів повинні містити 160 −170 слів.
Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.
Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці.
Методика проведення диктанту є традиційною, однак проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.
Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.
Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, вчитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.
Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.
Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
- орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
- повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
- розрізняють грубі помилки й негрубі (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, шо вимагають розрізнення не і ні — у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не..., ніщо інше не ...; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності);
- орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
- за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.
Нормативи оцінювання диктанту
Кількість помилок
|
Бали
|
Кількість помилок
| |
1
|
15-16 і більше
|
7
|
4
|
2
|
13-14
|
8
|
3
|
3
|
11-12
|
9
|
1+1(негруба)
|
4
|
9-10
|
10
|
1
|
5
|
7-8
|
11
|
1(негруба)
|
6
|
5-6
|
12
|
-
|
Складено на підставі Орієнтовних вимог до проведення Державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році, затверджених Наказом МОН № 94 від 08 лютого 2016 року.
Методичні рекомендації щодо ущільнення навчального матеріалу з української мови та літератури
Можуть застосовуватися різні способи ущільнення навчального матеріалу:
- об’єднання споріднених тем;
- зменшення кількості годин на вивчення певних тем;
- використання міжпредметних зв’язків,
- інтеграція вивчення окремих тем з української мови та української літератури;
- використання інтерактивних технологій і методик, зокрема проектної діяльності;
- організація самоосвітньої діяльність школярів, оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу тощо.
Звертаємо особливу увагу на те, що весь програмовий навчальний матеріал має бути відображений у класному журналі.
Рекомендації щодо ущільнення, подані нижче, є орієнтовними.
Українська мова
|
Українська література
| |
5 клас
| ||
1. Об’єднати теми для вивчення на одному уроці:
|
1. Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем:
| |
Р. «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»
Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. + Спрощення у групах приголосних.
Чергування [о],[е] з [і] + Чергування [е]—[о] після[ж],[ч], [ш] -
Правила вживання знака м’якшення. Фонетична транскрипція (повторення). + Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом (після вивчення теми провести тренувальні вправи).
|
на 1 год
Прислів’я та приказки. Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях та приказках. Краса і мудрість цього жанру
| |
Олександр Олесь (Кандиба). «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).
| ||
(одну з оповідей можна взяти для проведення аудіювання на уроці мови)
| ||
Р. «Лексикологія»
Групи слів за значенням. Синоніми. Синонімічний ряд. Словник синонімів. + Антоніми. Словник антонімів.
Омоніми. + Пароніми (практично). Словник паронімів.
| ||
Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла».
Максим Рильський. «Дощ», «Осінь-маляр із палітрою пишною…».
Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі».
| ||
Р. «Будова слова. Орфографія»
Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення - значущі частини слова (повторення і поглиблення відомостей). Закінчення і основа слова. Форми слова. Незмінні й змінні слова. + Корінь, префікс і суфікс.
РМ Робота над помилками, допущеними у творах-роздумах. + Відгук про висловлювання товариша (усно).
| ||
УРОК-ПІДСУМОК Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення
| ||
2. Зменшити кількість уроків тренувальних вправ з окремих тем (на розсуд учителя).
3. Зменшити кількість годин на повторення й узагальнення в кінці року
| ||
Українська мова
|
Українська література
|
6 клас
| |
1. Об’єднати теми для вивчення на одному уроці:
|
1. Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем:
|
«Іменник»
Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. + Правопис іменників. Букви –а(-я), -у(-ю)в закінченнях іменників ІІ відміни.
|
на 1 год
Ірина Жиленко. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».
Емма Андієвська. «Казка про яян».
«Говорюща риба».
Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки».
Леся Воронина. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9».
|
«Прикметник»
Узагальнення і систематизація знань про прикметник + РМ Контроль аудіювання.
| |
«Числівник»
Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. + Кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові числівники. + Прості, складні і складені. Роздільне написання складених числівників.
| |
2. Зменшити кількість уроків тренувальних вправ з окремих тем (на розсуд учителя).
3. Зменшити кількість годин на вивчення кожної частини мови, на повторення й узагальнення в кінці року
| |
Українська мова
|
Українська література
| |
7 клас
| ||
1. Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем:
«Дієприслівник», «Прислівник», «Службові частини мови»
|
1. Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем:
| |
на 1 год
Поезія Ліии Костенко.
Поезія Василя Симоненка.
Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».
Олег Ольжич. «Господь багатий нас благословив», «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)
або
Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день».
Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Поезія Андрія Малишка.
| ||
2. Зменшити кількість уроків тренувальних вправ з окремих тем (на розсуд учителя).
3. Уроки розвитку мовлення, де аналізуються помилки, допущені учнями в письмових переказах і творах, під’єднати до інших тем уроків.
| ||
Українська мова
|
Українська література
|
8 клас
| |
1. Зменшити кількість уроків тренувальних вправ з окремих тем (на розсуд учителя).
2. Зменшити кількість годин на повторення й узагальнення в кінці року
|
Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем:
|
на 1 год
Поезія Володимира Підпалого.
Поезія Івана Малковича.
Володимир Самійленко. «На печі»,«Патріоти».
на 2 год
Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч»
Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною».
| |
Українська мова
|
Українська література
|
9 клас
| |
Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем: на 2 год
«Безсполучникове складне речення»,
«Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»
на 1 год
Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку
Повторення і систематизація вивченого
|
Зменшити кількість годин на вивчення окремих тем:
на 3 год
Творчість Т.Шевченка
на 1 год
Михайло Гоголь «Вечір проти Івана Купала».
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
Марко Вовчок. «Інститутка»
|
Вимоги до виконання робіт та перевірки зошитів з української мови та літератури
Перелік головних вимог щодо виконання робіт і перевірки зошитів з української мови та літератури, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів подається відповідно до методичних листів Міністерства від 18.05.2009 № 1/9-342, від 21.08.2010 № 1/9-580.
|
ВИМОГИ
до виконання письмових робіт учнів
загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки
зошитів з української мови й літератури
та світової літератури у 5-11 класах
.1. Види письмових робіт 1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:
1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української та світової літератури є:
2. Кількість контрольних робіт 2.1. Кількість контрольних робіт з української мови повинна відповідати вимогам чинної програми 2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) передбачено вимогами чинної програми 2.3. Кількість контрольних робіт з української та світової літератури однакова в усіх класах - не менше шести на рік (у профільних класах - не менше восьми на рік). 2.4. Кількість контрольних творів з української та світової літератури визначається за класами:
3. Аналіз контрольних робіт Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті. 4. Кількість і призначення учнівських зошитів 4.1. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
4.2. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.1 і 2.2). 4.3. Кількість робочих зошитів як з української, так із світової літератури - по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.2). 4.4. Для контрольних робіт з української та світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3 і 2.4). 4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом). 4.6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року. 5. Порядок перевірки письмових робіт 5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:
5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української та світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. 5.3. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі. 5.4. Оцінку за ведення зошитів з української та світової літератури виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі. 5.5. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:
5.6. Ведення зошитів з української мови та літератури й світової літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів. 6. Орфографічний режим 6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець). 6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають). 6.3. Дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови й літератури та світової літератури у 5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Сьоме лютого
Класна робота
У 10-11 класах у зошитах з української та світової літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:
07.05.06 Класна робота
В інших класах дата й назва робіт з української та світової літератури оформлюються так, як і з української мови. У зошитах для контрольних робіт з української мови та літератури й світової літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьоме лютого
Читання мовчки
6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять. 6.5. Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт
з української мови
учня 5 класу
Іванівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Захарченка Сергія
6.6. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором). 7. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт 7.1. Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом. 7.2. Виявлені помилки позначають так:
|
Особливості вивчення базових дисциплін
у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016
навчальному році
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у
2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до
навчальних програм.
На
виконання наказів Міністерства освіти і науки
України
від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та
від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та
від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до
програм були затверджені наказами МОН:
1)
№ 149 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х
класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного
читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови
для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням
російською мовою;
2)
№ 584 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х
класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного
читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови
для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням
російською мовою;
3) № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та
надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 – 9
класів з таких навчальних предметів: українська мова, українська література,
зарубіжна література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія,
математика, біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання,
українська мова для шкіл з навчанням російською мовою, українська мова для шкіл
з навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл з навчанням румунською
мовою, українська мова для шкіл з навчанням польською мовою, українська мова
для шкіл з навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою, мова іврит для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, молдовська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням молдовською мовою, польська мова для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, польська
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою,
російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 1-го
класу), російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання
з 5-го класу), російська мова для шкіл з навчанням російською мовою, румунська
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою
(початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу), румунська
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою,
словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською
мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна),
інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна), інтегрований курс
«Література» (російська та зарубіжна) для шкіл з навчанням російською мовою,
інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна), інтегрований курс
«Література» (словацька та зарубіжна),
Навчальні
програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені
жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття
навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка
його викладу.
Обласні, районні та міські методичні кабінети
(об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково
компетенція вчителя.
Навчально-методичне забезпечення,
рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у
Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
Дозволяється
використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що
видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то
вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує
його методику навчання.
Також залишаються актуальними методичні рекомендації
Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових
дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені
на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в
Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
Відповідно
до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518
змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна
література".
Необхідно
також врахувати в роботі листи Міністерства
від 3 червня 2014 р.
№1/9-282 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами
національних меншин та вивчення цих мов», від 6 червня 2014 р. № 1/9-299
«Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.
«Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.
ККлас
|
Спрощено
тему
|
Вилучено тему
|
Додано
тему
|
Перенесено тему
|
Змінено формулювання тексту
програми
|
5 клас
|
У розділі «Відомості про
мовлення» узагальнено представлено особливості будови типів мовлення
(розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі
мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання.
У розділі «Види робіт»:
спрощено подано особливості
аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено перелік жанрів мовлення
для читання мовчки і вголос.
У розділі «Повторення вивченого
в початкових класах»:
У рубриці «Внутрішньопредметні
зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме:
Дотримання лексичних норм літературної мови.
У
розділах «Відомості з синтаксису й
пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія»
в рубриці «Внутрішньопредметні
зв’язки» спрощено зміст пункту
«Культура мовлення»
|
У розділі «Відомості про мовлення» вилучено: «Спілкування як важливий складник культури
людини» ,
«Належність тексту до певного
стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового»
(загальне ознайомлення)».
У підрозділі «Діалогічне
мовлення» вилучено діалог за поданим
початком, малюнком.
У розділі «Види робіт», зокрема в
підрозділі «Відтворення мовлення»:
вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин
(письмово).
У підрозділі «Письмо» вилучено:
твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету
інформаційного характеру.
У
розділі «Відомості з синтаксису й
пунктуації»:
вилучено:«Словосполучення лексичні
й фразеологічні (практично)».
У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації»,
«Фонетика.Графіка. Орфоепія.
Орфографія»:
у рубриці «Внутрішньопредметні
зв’язки» вилучено підпункт «Лексикологія».
З розділу «Фонетика. Графіка.
Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення
ьо, йо.
У всіх розділах програми в
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Текст
(риторичний аспект)».
З розділу «Лексикологія» вилучено тему «Походження (етимологія) слова.
Етимологічний словник української мови».
|
У розділі
«Відомості про мовлення» додано оцінку
предмета (явища).
У
розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано до повторення частин мови частки не,ні; уживання однієї частини мови в
значенні іншої.
У розділі «Відомості з синтаксису
й пунктуації»
додано «Непоширені й поширені звертання»;
ознайомлення з найбільш
уживаними вставними словами й сполученнями слів (практично).
У розділі «Лексикологія» додано тему
«Пароніми (практично)».
Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником
іншомовних слів.
У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» до основних випадків чергування у — в, і — й , додано
з— із— зі .
У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано до
переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні,
спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні.
|
У
розділі «Види робіт» в рубриці
«Ділові
папери» зазначено тільки «Адресу»,
«Оформлення
конверта».
Тему
«Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо».
З
розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему
«Вимова префіксів пре-, при-, прі-» .
|
У
розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні правки:
різновиди
мовленнєвого спілкування: усне й писемне
мовлення; висловлення.
У розділі
«Відомості про мовлення» відредаговано
основні правила спілкування: «ввічливість, привітність,
доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично).
У
розділі «Повторення вивченого в початкових класах» у рубриці «Правопис» внесено правки:
«Написання іменників із великої
літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях
іменників, прикметників, дієслів».
|
6 клас
|
У розділі «Відомості про
мовлення» спрощено подано структурні
особливості тексту.
У розділі «Види робіт»
спрощено особливості аудіювання
як виду мовленнєвої діяльності;
узагальнено перелік жанрів
мовлення для читання мовчки і вголос.
|
У розділі «Повторення,
узагальнення й поглиблення вивченого» вилучено матеріал про
текст.
У розділі «Повторення,
узагальнення й поглиблення вивченого»
у підрозділі «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти:
«Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Фразеологія» у рубриці
«Внутрішньопредметні зв’язки»
вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний
аспект)» .
У розділі «Словотвір.
Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення
зі словотвірним словником.
У «Внутрішньопредметних зв’язках»
вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
У розділі «Морфологія.
Орфографія»
у «Внутрішньопредметних
зв’язках» вилучено:
Іменник – підпункти «Лексикологія. Фразеологія»,
«Текст(риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»;
Числівник – підпункт «Текст(риторичний
аспект)»;
Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія»,
«Текст(риторичний аспект).
У розділі «Займенник» вилучено матеріал про
перехід з однієї частини мови в
іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займенник.
У розділі «Морфологія.
Орфографія» в «Іменнику» вилучено «Особливості творення іменників».
У розділі «Морфологія.
Орфографія»
із теми «Прикметник» вилучено «Зміни
приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-,
-ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».
|
У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів,
голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.
У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика»
додано пароніми.
У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів,
голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.
|
У
підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» («Культура мовлення»)
поданий
матеріал відредаговано, уточнено список
іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду.
У «Міжпредметних зв’язках» до
підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо
правильного використання відмінкових форм
числівників.
|
|
7 клас
|
У
розділі «Види робіт»
у
підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий
переказ тексту наукового стилю (усно);
у
підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ
тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий
переказ розповідного тексту про
виконання певних дій в художньому
стилі».
У
розділі «Види робіт», зокрема
«Монологічне
мовлення» серед творів спрощено
«Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі»
(усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду,
моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.
|
У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено ознайомлювальне
читання (практично).
У
розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено
«Докладний переказ розповідного
тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі» (письмово).
У
розділі «Види робіт», зокрема
«Монологічне
мовлення», серед творів вилучено
«Твір-опис
зовнішності людини в художньому стилі(усно)»;
«Твір-роздум дискусійного
характеру публіцистичного стилю».
У вступі знято тему « Мова –
скарбниця духовності народу».
У розділі «Морфологія.
Орфографія»
у підрозділах вилучено:
«Прийменник» - «Непохідні і похідні
прийменники»;
«Частка» - «Розряди
часток за значенням»;
«Вигук» - «Групи вигуків за
значенням.
У розділі «Морфологія.Орфографія»
у «Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» – вилучено
«Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; «Дієприкметник
і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст
(риторичний аспект)»; «Прислівник» – « Синтаксис», «Текст
(риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»;
Сполучник, Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Відомості про
мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду переказу
«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з
елементами роздуму».
У
підрозділі «Прийменник» додано
«Зв’язок
прийменника з непрямими відмінками іменника».
У
«Вступі» змінено тему на «Літературна норма
української мови».
|
У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції:
«Розрізнення на слух відомої й
нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного
компонентів його змісту,
сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій».
У
мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма
української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів:
«Учень
(учениця):
усвідомлює
поняття літературна мова, літературна норма;
розрізняє поняття літературна мова й
діалекти».
|
На відміну
від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що
практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік
переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні
концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно
йдеться про нововведення.
Українська мова
У
2015-2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за
такими програмами:
у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами,
затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).
У
8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.:
Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від
29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від
28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт
Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
Звертаємо увагу на зміни, внесені в програму для 5-9
класів.
З огляду на те, що в цій
програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що
визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються
державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна
й діяльнісна (стратегічна)) є засобом досягнення
основної освітньої мети навчання української мови в основній школі, то розвантаження
зазнали саме дві перші змістові лінії.
Зокрема, в мовленнєвій
змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до
вікових особливостей учнів; уточнено
види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання
учнями; спрощено види переказів, творів
і зменшено кількість їх із метою
розвантаження й вивільнення часу для
роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.
У мовній змістовій лінії спрощено, а також
вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні
належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного
застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно
узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із
розвантаженим змістом навчального матеріалу.
Зміст програми
з української мови для 5-12
класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав
розвантаження на основі врахування
такого ж підходу, як і до програми для
5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій,
так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для
розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для
8-9 класів стосуються обох програм: для 5-9 та 5-12 класів.
Клас
|
Спрощено тему
|
Вилучено тему
|
Додано тему
|
Перенесено тему
|
Змінено формулювання тексту програми
|
8 клас
|
У мовленнєвій змістовій
лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток
історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису
пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний
переказ».
|
У мовленнєвій змістовій
лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий переказ розповідного тексту з
елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний переказ
тексту художнього стилю із творчим
завданням» (письмово).
У мовленнєвій змістовій
лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено
«Твір-оповідання на основі
почутого (з обрамленням)».
У розділі «Повторення
та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени
речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте й складне речення;
пряма мова й діалог.
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення.
Речення», вилучено «Види речень за метою висловлювання й
емоційним забарвленням речення (повторення)»,
«Речення поширені і непоширені».
У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні
зв’язки» вилучено підпункти:
«Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
|
У
розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми:
«Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учителя;
внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів.
У розділі «Складнопідрядне
речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних
реченнях.
|
З розділу «Синтаксис.
Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми
«Порядок слів у реченні. Логічний наголос», « Речення двоскладні й
односкладні» до підрозділу «Просте речення» .
|
Здійснено перерозподіл
годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними
словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з
відокремленими членами» .
|
9 клас
|
У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене речення» у
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів
«Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст
(риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис. Пунктуація»
Пряма й
непряма мова (повторення
й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне
речення», «Складне речення з різними видами сполучникового й
безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Відомості про
мовлення»
вилучено матеріал про текст, основні ознаки
його, види міжфразних зв’язків.
У підрозділі «Монологічне мовлення:
вилучено:
«Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно);
«Твір у публіцистичному
стилі мовлення на суспільну тему»
письмово).
|
Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як
одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до
«Повторення й систематизація
вивченого» у кінці року.
У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено
уточнювальні правки:
«Пряма й
непряма мова (повторення й
поглиблення)».
У розділі «Текст
як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесено
уточнювальні правки: «Будова тексту»,
«Повторення вивчених розділових знаків у простому й складному реченнях».
|
З огляду на те, що у
формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних
і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то
успішне опанування їх передбачає
регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих
завдань із розвитку в учнів умінь
слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний
зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку,
причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні
засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично
формулювати власні судження.
З цією метою в програмі для
7 класу на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 1 год.
на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й
читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія»
зменшено кількість годин: дієслово (20/17),
дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник ( 4/3),
сполучник (4/3), частка (5/4),
вигук (2/1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику
нову).
Кількість фронтальних та
індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх
навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтально оцінюються аудіювання, читання
мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння,
запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі
проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої
діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у
колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і
читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання
чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і
вмінь
здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться
орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта
часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання,
читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на
підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на
основі тематичного оцінювання.
Фронтальні види
контрольних робіт
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні види
контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний
рівень)
Форми контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
Фронтальні види
контрольних робіт 10–11 класи
(філологічний напрям:
профіль – українська філологія)
Форми контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
* Основною формою
перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою
перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий
диктант.
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних
видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю
кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних
учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з
української мови та переказ є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання
роботи (надпис у колонці «Твір»,
«Переказ» не робиться).
Кількість робочих зошитів
з української мови визначається за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з
української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1
до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час
перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки вчителів до
уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету
«Українська мова та література».
Українська література
У 2015-2016 навчальному
році вивчення української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься
за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами
Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 №
585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 8-9 класах
– за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на
офіційному сайті МОН:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.
Вивчення української літератури в
10-11 класах загальноосвітніх навчальних
закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України
за таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
З
метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної
літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української
літератури (5-9 класи), а саме:
5 клас
Вилучено
з програми народні перекази «Білгородський
кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського
«Люби природу не як символ…»; поезії
М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця
тече…».
6 клас
Вилучено
з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве
мій»; вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»; поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця
«Писанки», співомовки С. Руданського
«Гуменний», «Свиня свинею».
7 клас
Вилучено
з програми поезію А. Малишка «Так
живуть на цій землі поети…».
8 клас
Вилучено
з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії
зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться -
вогнем наречеться».
Включено
в програму
твір Володимира Дрозда «Білий
кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце
для дракона».
9 клас
Вилучено
з програми твори: Притчу про сіяча; поезію Г. Сковорода «Пісня 28» (із
«Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»;
поезії І. Франка «Каменярі», «Ой
ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей».
Вилучено
літературознавчі поняття: «пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос
твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного
зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне віршування»,
«трискладові віршові розміри»,
«асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас);
«повість-хроніка» (9 клас).
Уведено
поняття: «тема», «прозова мова» (5 клас),
«повість» (6 клас).
Звертаємо
вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі
Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів.
8
клас
Вилучено
з програми твори: поезії Б.Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна»,
повість В.Дрозд «Ирій».
Додано
поезію В.Самійленка « На печі».
9
клас
Вилучено
з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про
сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість
Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні
твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .
Додано вірш
Т.Шевченка «Заповіт».
Оповідання
Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на
повість «Інститутка».
Вилучено
літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування»
(8 клас); «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія»,
«психологізм у літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас).
Звертаємо
увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу,
теми є орієнтовною, учитель може її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків
розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).
В
основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується
лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу
доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.
Курс української літератури в 7
класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними
блоками: « Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», « Ти знаєш, що ти –
людина…», «Ми – українці».
До кожного з них відповідно до
вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають
можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
При
вивченні української літератури в 7 класі робиться акцент на
пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації;
осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Методи,
прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь, проектна
діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до
літературного героя, заочна подорож,
Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних
листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.
З
метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року
подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за
класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для
проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може
збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9
класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
2
2
|
4
2
2
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного
читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з
поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість
контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника
визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
|
||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У
кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення:
одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне
позначення у таблиці – (у + п).
Оцінку за ведення зошита з української
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з
літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з української
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в
колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку
за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у
колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська
мова та література».
Українська мова
в загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням мовами національних меншин
Вивчення
української мови в 5-7 класах здійснюватиметься за розвантаженими навчальними
програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами
національних меншин, розміщено на офіційному
веб-сайті МОН України:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/1349869153//
Українська мова. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Н. Бондаренко, С. Караман, А. Ярмолюк,
В. Кононенко, О. Савченко).
Вилучення, спрощення,
зміни й уточнення, внесені до зазначених програм в 2015 році, спрямовані на розвантаження
курсу від уже відомого учням, заскладного або другорядного, комунікативно
незначущого матеріалу. Тому звертаємо увагу вчителів на основні зміни, наведені нижче.
З
метою уникнення дублювання уроків української мови й образотворчого мистецтва у загальноосвітніх
навчальних закладах із навчанням російською
мовою і з огляду на профілізацію старшої школи
вилучено «Твір-опис зовнішності людини, процесу праці за картиною», а
також у зв’язку зі складністю цього виду
роботи. Окрім того, в аспекті реалізації внутрішньопредметних зв’язків вилучено
тему «Способи творення прислівників».
У
загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням угорською мовою рекомендуємо акцентувати
увагу щодо вивчення розділу «Дієслово»,
а саме на формативних можливостях дієслова:
безособові дієслова вивчати саме у складовій форм цієї частини мови,
правопис дієприкметників, дієприслівників доцільно розглядати як окремі теми (у
процесі навчання правопису голосних і приголосних у суфіксах) і викладати у
формі логічно завершеного циклу. Вивчаючи тему
«Сполучник», не розглядати
питання сполучних слів, тому що вони є іншими частинами мови (займенниками та прислівниками). Зосереджуємо увагу на тому, що додано до
вивчення явище омонімії серед службових частин мови.
У
зв’язку зі складністю вивчення учнями державної мови у загальноосвітніх
навчальних закладах із навчанням румунською
мовою вилучено наступні теми:
«Синоніміка складних речень і простих з дієприкметниковими зворотами», «Складні
випадки вживання дієприслівників доконаного та недоконаного виду», «Правопис
голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників (дублюється в попередньому
матеріалі про суфікси активних і пасивних). Звертаємо увагу вчителів на
вивчення нової теми «Написання не з
дієприкметниками».
З
метою логічної спрямованості курсу опанування української мови в
загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням молдовською мовою вилучено тему «Безособові форми на -но, -то».
Додано тему «Синонімія складних речень і речень з дієприслівниковими
зворотами», оскільки комунікативне спрямування вивчення мови вимагає умінь
урізноманітнення форм висловлювання. З метою забезпечення грамотного письма
розширено теми «Дефіс у прислівниках»,
«Написання прислівників разом і окремо».
Посилено
практичне засвоєння навчального матеріалу учнями загальноосвітніх навчальних
закладів із навчанням польською
мовою: додано теми: «Розряди числівників», «Н і нн у прислівниках».
Подібний
матеріал в українській і румунській, молдовській, угорській мовах доцільно
структурувати великими, логічно завершеними частинами. Факти і явища, які є
специфічними для української мови, винятки з правил рекомендуємо
опрацьовувати на окремо відведеному
уроці. Частково подібний матеріал, засвоєння якого пов’язане з певними
труднощами, потрібно вивчати порівняно невеликим обсягом, по одному-два
параграфи за урок. Окремого підходу вимагають протилежні явища - їх треба
вивчати спеціально, у зіставленні з рідною мовою навчання.
Надаючи
належного значення опрацюванню мовно-теоретичних відомостей, учитель водночас
має акцентувати увагу учнів на пріоритетності практичних умінь і навичок,
здатності застосовувати теоретичні знання у типових життєвих ситуаціях.
Пропонуємо на кожному уроці проводити словникові диктанти, повторюючи вивчені
орфограми та узагальнюючи набуті знання.
Обов’язковим
компонентом мовленнєвої лінії є культура мовлення, яка передбачає точне
слововживання, чітку побудову речень, логічний зв’язок між ними у тексті,
правильну вимову й грамотне написання висловлюваного. Окрім того, рекомендуємо
учителю проводити роботу над розвитком мовлення учнів не тільки на спеціально
відведених для цього уроках, а й на інших, ретельно добираючи відповідно до
вимог програми дидактичний матеріал. Необхідно запобігати типовим для учнів
помилкам: jрфоепічні, неправильні відмінкові, родові форми іменних частин мови,
особливо займенників, помилки в дієслівному керуванні, координації форм
присудка і підмета, у доборі сполучних засобів у складнопідрядних реченнях
тощо.
Прослуховування
коротких текстів, висловлювань, відповідей на запитання, міні-переказів,
творчих завдань мають стати невід’ємною частиною кожного уроку з української
мови.
«Українська мова» для 5-9 класів
(10-11 кл. -
рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською
мовою (Н.Бондаренко, О.Біляєв, Л. Паламар, В.Кононенко. – Чернівці: Видавничий
дім «Букрек», 2005);
академічний рівень – «Українська
мова» для 10-11 класів ЗНЗ з навчанням російською мовою (Н.Бондаренко,
Л.Паламар, В.Кононенко, С.Кос’янчук. - Київ: видавництво
«Грамота», 2010).
Директор
департаменту
Ю. Г. Кононенко
Немає коментарів:
Дописати коментар