Підручник з української мови для 6 класу
Домашнє завдання
Урок № 3
Урок № 5
Звертання. Вставні слова
Домашнє завдання:
Урок № 6-7
Складне речення
Домашнє завдання:
Урок № 8Повторення та узагальнення вивченого за 5 клас
Урок № 9 РМ Види мовленнєвої діяльності. Навчальне читання мовчки
Урок № 10Складні випадки правопису. Орфограми
Домашнє завдання: 
Урок № 11Пряма мова. Діалог
Урок № 12Текст. Складний план тексту
Домашнє завдання: скласти план до тексту 
Урок № 13Групи слів за походженням
Домашнє завдання: переглянути відео, виписати у зошит 5 запозичених слів з українськими відповідниками (на вибір)
Урок № 14 - 15Написання слів іншомовного походження
Потренуймося разом
Потренуймося разом
Потренуймося разом
Домашнє завдання:
Урок № 16Активна та пасивна лексика
Попрацюймо усно
Урок № 17Загальновживані та стилістично забарвлені слова
Домашнє завдання:
Урок № 18 Професійні слова й терміни
Домашнє завдання:записати 5 професійних слів професії своїх батьків
Урок № 19Діалектні та просторічні слова
Попрацюймо разом:
Домашнє завдання:
Урок № 11
Урок № 17
Урок № 18
Урок № 20Фразеологізми
Попрацюймо усно
Перевірте себе
Домашнє завдання:Доберіть відповідний фразеологізм до кожного малюнку
Урок № 21Джерела фразеологізмів
Домашнє завдання: переглянути відео та виписати пояснення та походження фразеологізмів впр.118.
Урок № 22Прислів'я, приказки, крилаті вислови, афоризми
Домашнє завдання: 
Урок № 23Узагальнення вивченого з теми "Лексикологія. Фразеологія"
Домашнє завдання:
Урок № 24 Контрольна робота з теми "Лексикологія. Фразеологія"
Урок № 25Змінювання і творення слів
Урок № 26Основні способи словотворення
Домашнє завдання:Виконати тестування за посиланням
Урок № 27-28Зміни приголосних під час утворення слів
Домашнє завдання:
Урок № 29РМ Поняття про офіційно-діловий стиль мовлення
Урок № 30 - 31Складні слова. Правопис складних слів
Правопис складних слів з пів 
Домашнє завдання:1. Опрацювати відеоурок
Урок № 32РМ Ділові папери. Оголошення
Домашнє завдання:
Урок № 33Творення і правопис складноскорочених слів
Домашнє завдання:
Урок № 34Узагальнення вивченого з теми "Словотвір. Орфографія"
Домашнє завдання:повторити вивчені правила, підготуватися до контрольної роботи
Урок № 35Контрольна робота з теми "Словотвір. Орфографія"Виконати тестування
Урок № 36Морфологія як розділ мовознавчої науки.Іменник як частина мови
Урок № 37Велика буква та лапки у власних назвах
Урок № 20
Домашнє завдання:
Домашнє завдання:
Урок № 38
Рід іменників
Домашнє завдання:
Урок № 39
Число іменників
Домашнє завдання:
Виконати тестування за посиланням
Урок № 40 (15.11)
РМ Будова елементарного роздуму
УРОК № 41 (17.11)
Відмінки іменників. Відмінювання іменників
УРОК № 42 (17.11)
Відміни й групи іменників
Домашнє завдання:
Виконати тестування за посиланням
УРОК № 43 (22.11)
Розбір іменника як частини мови
Домашнє завдання:
Виконати морфологічний розбір 2-х іменників з впр.266
УРОК № 44 (22.11)
РМ Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму
УРОК № 45 (24.11)
Узагальнення з теми "Іменник".
Тренувальні вправи
Завдання та вправи для самоконтролю
1. Провідміняйте іменники пісня, сім’я, круча, книга.
2. Складіть речення з іменниками лінія, тополя, перемога, гривня у формі орудного відмінка однини
3. Іменники поділіть на три групи таким чином:
а) ті, що мають форми однини й множини;
б) тільки однини;
в) тільки множини.
Пожежа, двері, блокнот, ножиці, заздрість, рукавиці, крейда, країна, дитинство, шафа, Дніпро, шахи, чагарник, батьківщина, день, зілля, насіння, пироги, ліхтар, крупинка, людство, студентство, тісуо, людина, відлуння, гомін, виделка, погода, сировина, кожух, морква, ножиці, веселощі, рапсодія, звук, порох, консерви, черевики, листя, кисіль, маса, лінощі, гроші
4. Випишіть з тексту іменники І відміни й поділіть їх на групи.
1. І за вечерею, і після вечері ми довго розмовляли (Ю. Збанацький). 2. Я добрий од свідомості своєї сили. 3. Як тільки де стрельне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. Навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. 4. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього — по той бік межі — пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині... 5. Рушницю взяв Микола. 6. Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано... 7. Каша була готова. 8. Постелили на підлозі. 9. Здійнялись і палати, й мости, мов жаліється хвиля осіння, цілує полянам червлені щити золоте надвечірнє проміння (В.Сосюра).
5. Випишіть усі іменники, визначте їх рід, відміну, відмінок
Український жниварний обряд був позначений особливою поетичністю. Традиційно зажинки починалися на Прокопа, який припадає на 21 липня. Зодягнувшись у білий святковий одяг, господиня клала в кошик серп, буханець хліба та дрібок солі. На окрайці лану зупинялась і, вклонившись ниві, казала: «Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько!». Перші зжаті стебла клали навхрест, і вони мали лежати до закінчення жнив. Жінки виконували мелодійні жниварські пісні, а також плели обрядовий вінок із зібраних колосків. Жниварський вінець стояв на покутті протягом року (За В. Скуратівським).
6. Випишіть усі іменники, виконайте їхній морфологічний розбір.
Ліс — багатство держави, якому немає ціни. Ліс — це здоров’я річки, землі й людини, сьогоднішній і завтрашній день комахи й птаха, зайчати, білченяти, косулі. Без лісу немає води, повітря, чистого неба. Ми повинні більше тривожитись, будити чуття, щоб не згасла в людині пильність і до природи любов. Людина має глибше розуміти, що таке ліс, берегти, цінувати зеленого друга (Л. Дмитерко).
7. Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у два стовпчики: перший — написання разом, другий — через дефіс.
Рука, писати; край,знати;вода, мріяти; листя, падати; красно, писати; середні, віки; святий, вечір; людина, день; п’ять, років; земля, трусити; радіо, комітет; міні, футбол; Національний, банк; художник, пейзажист; вакуум, апарат; Європа, Азія; половина, яблуко; щастя, доля; перекоти, поле; життя, писати; лікар, терапевт; аеро, вокзал; вагон, ресторан; вантаж, потік; слюсар, складальник; половина, Київ.
8. Запишіть іменники, розкривши дужки, поясніть правопис.
Зоре (пад), (пів) Єгипту, (псевдо) наука, (пів) оберт, (худ) пром, (зірви) голова, (пів) Харкова, (гала) концерт, (полу) мисок, мати (й) мачуха, шістдесяти (п’яти) річчя, (пів) юрти, (пів) огірка, (екс) король, (пів) вишні, (крісло) ліжко, (лісо) смуга, (норд) ост.
УРОК № 46 (24.11)
Контрольна робота з теми "Іменник"
(частина І)
УРОК № 47 (29.11)
Відмінювання іменників І відміни
Домашнє завдання:
УРОК № 48 (29.11)
Відмінювання іменників ІІ відміни
Домашнє завдання:
УРОК № 49 (01.12)
Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
Домашнє завдання:
УРОК № 50 (01.12)
Відмінювання іменників ІІІ та ІV відмін
Домашнє завдання:
УРОК № 51 (06.12)
РМ Письмовий твір-роздум у художньому стилі про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень
УРОК № 52 (06.12)
Відмінювання іменників, що мають форму тільки множини
УРОК № 53 (08.12)
Незмінювані іменники
УРОК № 54 - 55 (08.12)
Букви Е, И, І в суфіксах іменників.
Букви Е, И, І в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичк-, -инн-, -інн-, -ив-, -ев-
УРОК № 56 (13.12)
Написання й відмінювання імен по батькові та прізвищ
УРОК № 57 (15.12)
Написання НЕ з іменниками
УРОК № 58 (15.12)
Правопис складних іменників
УРОК № 59 (20.12)
Контрольний диктант
УРОК № 60 (20.12)
Узагальнення вивченого з теми "Іменник"
Контрольна робота з теми "Іменник" (частина ІІ)
УРОК № 62 (22.12)
Аналіз контрольних робіт
ДРУГИЙ СЕМЕСТР
УРОК № 63 (31.01)
ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ
УРОК № 64 (31.01)
ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Вивчити правила п.39-40 підручника
Виконати тестування за посиланням
УРОК № 65 (02.02)
УРОК № 66 (07.02)
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Виконати тестування за посиланням
УРОК № 67 (09.02)
РМ БУДОВА ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ
ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 68 (09.02)
ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Виконати тестування за посиланням
УРОК № 69 (14.02)
ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ Й МʼЯКОЇ ГРУПИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Виконати розбір прикметника як частини мови з впр.406
(5 речення)
УРОК № 70 - 71 (16.02)
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ.
ПЕРЕХІД ПРИКМЕТНИКІВ В ІМЕННИКИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 72 (21.02)
Написання прикметників із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 73 (23.02)
Букви е, о, и в прикметникових суфіксах
-ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-,-ін-, -ичн-
УРОК № 74 (23.02)
НАПИСАННЯ НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Виконати тестування за посиланням
УРОК № 75 (28.02)
РМ Письмовий вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис приміщення
УРОК № 76 (02.03)
НАПИСАННЯ -н- і -нн- У ПРИКМЕТНИКАХ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 77 (02.03)
НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 78 (07.03)
РМ Усний твір-опис приміщення на основі особистих вражень у художньому стилі
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Закінчити творчу роботу
УРОК № 79 (09.03)
Написання прізвищ прикметникової форми
УРОК № 80 (09.03)
Узагальнення вивченого з теми «Прикметник»
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 82 (14.03)
ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ
УРОК № 83 (16.03)
РОЗРЯДИ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ
УРОК № 84 (16.03)
Відмінювання кількісних числівників на означення цілих чисел
УРОК № 85 (21.03)
Відмінювання дробових і збірних числівників
УРОК № 86 (23.03)
РМ Особливості будови опису природи. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису)
Відмінювання та написання порядкових числівників
Буква Ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 89 - 90 (30.03)
Роздільне написання складених числівників.
УРОК № 91 (04.04)
Узгодження кількісних числівників з іменниками
УРОК № 92 (06.04)
Правильне вживання числівників на позначення дат і часу
УРОК № 93 (06.04)
Узагальнення вивченого з теми "Числівник"
УРОК № 94 (11.04)
РМ Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи
УРОК № 95 (13.04)
Контрольна робота з теми "ЧИСЛІВНИК"
УРОК № 96 (13.04)
ЗАЙМЕННИК як частина мови
УРОК № 97 (13.04)
ОСОБОВІ ТА ЗВОРОТНИИЙ ЗАЙМЕННИКИ
УРОК № 98 (18.04)
ПИТАЛЬНІ Й ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Виконати тестування за посиланням
УРОК № 99 (20.04)
ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ
УРОК № 100 (25.04)
РМ Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису природи
УРОК № 101 (27.04)
ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
УРОК № 102 (27.04)
ВКАЗІВНІ Й ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 103 (02.05)
ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ УСІХ РОЗРЯДІВ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 104 (04.05)
УРОК № 105 (04.05)
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ "ЗАЙМЕННИК"
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
УРОК № 108 (11.05)
КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ
ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ
Звідки любов в українця до зелених садочків, звідки його пристрасть оточувати своє житло дикими деревами і кущами ? Не останню роль тут відігравала впевненість, що всі лісові, паркові, фруктові дерева Бог посадив людям на користь і добро. «Нема України без верби і калини», - кажуть в народі. Додамо, що нема української землі і без осокорів та яворів, дубів та смерек, буків та каштанів.
Один із давніх авторів, змальовуючи побут українців, зазначав: «Їхні левади обсаджені вербами; верба – це щось таке, що з’єдналося з життям малороса. Вербові пухнасті котики з`являються у березні, коли ще не зійшов сніг і дерева постукують голим мерзлим гіллям. До речі, весною там, де не росли берези і населення не мало змоги добувати солодкий смачний сік. Селяни рубали молоді вербові паростки і заливали їх водою. Через два-три тижні цей настій вже можна було вживати, як цілющий напій.
Верба не боїться вологи. З вербових колод майстри видовбували посуд, ночви, мірки, човни. Скрізь вербу використовували для різноманітних каркасних переплетень, будівництва кошар, кошелів, кліток. Огорожі-тини з верболозу стали характерною прикметою придніпровських селищ. З прутовидних верб плели місткі і зручні кошики. Частіше заготовляли паростки зі шкіркою, якщо ж шкірку знімали, то лозу перед використанням замочували у воді і обдавали окропом.
«Верба і дівчина приймуться де-небудь», - казали в народі, відзначаючи невибагливість вербових паростків. Вони пускають корінці у бідному поживними речовинами ґрунті і швидко тягнуться вверх – верба, як трава лугова, ти її коси, а вона знову буде рости, траплялося, що десь поблизу річки в землю втикали декілька лозин, а через два-три роки на тому місці вже височіла зелена огорожа. З цього приводу зазначали, що там, де росте верба, буде жити і ріка – вербою часто зміцнювали прибережні схили і кручі. Верба поблизу води – це прикмета українських шляхів, на узбіччі яких завжди може відпочити подорожній. «Там криниця, де вербиця», - пояснювали йому дорогу місцеві жителі.
Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називали Вербним («вербичем»). На Вербному тижні у церквах освячували вербові гілочки.
Освячені вербові гілочки втикали у кутках ниви, з якої прагнули одержати багатий врожай. Вербою скурювали хату від пропасниці, її клали у воду, в якій купали хвору дитину, вербовий настій пили, щоб не боліла голова. Якщо хворіли зуби, то потрібно було вирізати шкірку або «серце» у освяченої верби, яка росла на городі, а потім знову прикласти до дерева, щоб приросли.
Який кущ наймиліший для серця українця ? Народ на це відповів так: «Нема цвітку на всім світку, як на тій калинці». По всіх українських усюдах цвітуть калинові кущі. Саджали їх біля колодязів, щоб вода була здоровою і смачною, поруч із застільними вікнами відразу після завершення будівництва оселі. На початку зими, коли в сірих холодних сутінках журилися села, червоні грона калини звеселяли серця селян, наповнювали їхні душі спокійним чеканням світлих змін. Недаремно калину називали в народі «гордовиною» - вона була прикрасою, гордістю зимового українського садка. «Не ламайте калину, бо накличете мороз», - попереджала мати дітей, які влаштовували свої забави під калиновими кущами. Але саме після приморожування плоди калини вживали і старі, і малюки. З калинових ягід готували начинку для пирогів - «калеників», киселі - «калинники»», настойки - «калинівки», приправи до м`ясних страв. Майже в кожній селянській родині калину застосовували при простудних захворюваннях. Бабусі завжди пропонували неслухняним онукам, які морозної пори на вулиці «наловили дрижаків», гарячі цілющі калинові напої з медом.
Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує. Квітне і плодоносить калина в луках і садочках, виграє калинове диво зелено-біло-червоними барвами у прислів’ях, піснях, казках і легендах. Звідки взялася калина ? Розповідають, що колись напали на українське село вороги. Дівчина-красуня, яку схопили бусурмани, вирвалася і почала тікати. Але раптом розірвалося її червоне намисто і розсипалися по землі яскраві намистинки, з яких через деякий час і повиростали калинові кущі.
Калинові кущі часто саджали на могилах. «та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину», - співали козаки.
Схиляються червоні кущі в луках і на козацьких могилах – журиться, сумує Україна. Та знову і знову її безмежжям лунає: «А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»
Дайте відповіді на питання за текстом
УРОК № 109 - 111 (11.05)
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
